Володимир Литвин повертається в "житомирську політику" та позиціонує себе як мецената. Такого висновку можна дійти переглянувши ряд публікацій в місцевих інтернет-виданнях Малинщини. Так зокрема сайт MAlYN.MEDIA розмістив рекламну статтю під назвою Володимир Литвин привітав медиків із професійним святом
В цій статті колишній народний депутат позиціонує себе як благодійника та мецената, а також згадує свій благодійний фонд <<Майбутнє Полісся>>.
Володимир Литвин, який останнім часом ніде не з'являвся на "політичній арені" імовірно, повертається до місцевої політики на чолі свого благодійного фонду.
Що ж спонукало Володимира Михайловича на таке рішення?
Велика імовірність того, що Володимир Литвин прийняв рішення стати громадським діячем. Стало напевне результатом його зустрічі з колишнім главою депутатської фракції "Народної Партії" в Житомирській обласній раді — Миколою Рудченком.
Рудченко і Литвин раніше разом відвідали ряд медзакладів області з вантажем гуманітарної допомоги і опублікували спільне фото в ЗМІ.
Хочемо нагадати читачам Малин Live хто ж такий Володимир Литвин. І в цьому нам в нагоді стала стаття інтернет-видання Українська правда під назвою "Після крила президента. Як складалась кар'єра попередників Єрмака"
Литвин став тим головою Адміністрації, який замазався об політику найбільше. А шукаючи шляхи відступу з АП, зокрема у Верховній Раді, обляпався ще й там – зокрема курячими яйцями.
Насправді ж кар’єра Литвина почалась з того, що він опинився в потрібному місці в потрібний час: майбутній політик читав лекцію в Союзі промисловців і підприємців, де його побачив Кучма і запам’ятав перший помічник Кучми Олександр Разумков, батько нинішнього спікера парламенту Дмитра Разумкова.
Разумков був одним з перших і загалом небагатьох перших помічників президентів в українській історії. Він мав бути таким собі альтернативним головою АП – відповідати за графік і смислове наповнення зустрічей гаранта. Однак такий розклад справ не підійшов тогочасному "основному" главі АП Табачнику. Так на місце Разумкова, тобто першого помічника президента, а згодом і самого Табачника прийшов Литвин. 38-річний викладач історичного факультету з досвідом "менеджера" в МОН УРСР і ЦК Компартії. І на цьому везіння Литвина закінчується.
На першому ж році роботи він втрапляє в одну з найганебніших історій в політичній історії Україні під назвою "касетний скандал". Саме з Литвином у Кучми відбувся сумнозвісний діалогів, що потрапив на "плівки Мельниченка" – про засновника "Української правди" Георгія Гонгадзе.
За два роки після "касетного скандалу" Литвин втрапив в історію з плагіатом – глава АП видав чужу статтю за свою і навіть офіційно це визнав, прикрившись заявами про "відреферований текст американця".
Врешті у 2002 перебування в АП для Литвина стало нестерпним і він знаходить спосіб красиво утекти з Банкової – пішов на вибори першим номером провладного блоку "За єдину Україну", у списку якого, до речі, зустрівся зі своїм попередником Табачником.
Попри те, що Кучмівський блок показує лише третій результат на виборах, "донецькі" депутати-мажоритарники, комуністи, позафракційні і навіть кілька депутатів з "Нашої України" Ющенка допомогли Литвину вперше стати головою Верховної Ради. Загалом Литвин після гіркого досвіду в АП чотири рази проходив до Верховної Ради та дві каденції провів там у ролі спікера. Але й під час роботи в Раді Литвина не полишили скандали.
У 2010 він проштовхував через парламент Харківські угоди, за що отримав яйцем в око, у 2012 підписав мовний закон Ківалова-Колесніченка, хоча обіцяв цього не робити, у 2014 – підтримав закони "16 січня".
Врешті колись всемогутнього "сірого кардинала" Кучми чекала політична розплата: програний у 2019 році безіменному "слузі народу" рідний, роками "прикормлений" округ на Житомирщині та навіть програні ректорські вибори в КНУ Шевченка у 2021-му.
Литвин – ще один приклад того, як після кар’єрного злету, з десятками скандалів навколо себе можна ще тривалий час утримуватись на плаву. Хоча в якийсь момент переконувати виборців, що "країні потрібен Литвин", більше не вийде.
